1. Словник української мови у 20 томах

грабилно

ГРАБИ́ЛНО, а, с., розм.

Держално у граблів; держак, граблище.

Життя вкарбувало в Шахові долоні немало своїх повістей. Пастушою ґирлиґою, прикладом гвинтівки, заступилном, ціпилном, грабилном – всіма сільськими і міськими найтяжчими “илнами” (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабилно — граби́лно іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. грабилно — -а, с. Держално граблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабилно — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. грабилно — Граби́лно, -на, -ну; -би́лна, -би́лен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)