грабен
ГРА́БЕН, а, ч., геол.
Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок.
Однією з характерних рис будови Дніпровського грабена є поздовжні й поперечні розриви (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабен — гра́бен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- грабен — -а, ч. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грабен — гра́бен (нім. Graben, букв. – рів, канава) ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Словник іншомовних слів Мельничука