1. Орфографічний словник української мови

грабен

гра́бен

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабен — -а, ч. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грабен — ГРА́БЕН, а, ч., геол. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Однією з характерних рис будови Дніпровського грабена є поздовжні й поперечні розриви (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. грабен — гра́бен (нім. Graben, букв. – рів, канава) ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Словник іншомовних слів Мельничука