грабен
гра́бен
(нім. Graben, букв. – рів, канава)
ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабен — гра́бен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- грабен — -а, ч. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грабен — ГРА́БЕН, а, ч., геол. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Однією з характерних рис будови Дніпровського грабена є поздовжні й поперечні розриви (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах