грабіжка
ГРАБІ́ЖКА, и, ж., діал.
Грабіж (у 1 знач.).
[Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень Великого посту (М. Кропивницький);
У відімкнуту браму посунуло цілими хмарами зажерливе до грабіжки, хиже військо (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)