грамема

ГРАМЕ́МА, и, ж., лінгв.

Елементарне граматичне значення, що виражається через афікс або службове слово.

У сучасній українській мові виділяють дієслівні грамеми теперішнього, минулого і майбутнього часу, доконаного і недоконаного виду (з наук. літ.);

В ілюстративному матеріалі тільки грамема місцевого відмінка оформлялася за допомогою прийменників “на” (в граматиках Лучкая, Лозинського, Левицького); “в” (у Лозинського, Левицького, Головацького) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. грамема — граме́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грамема — -и, ж. Елементарна одиниця граматичного значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грамема — граме́ма (від грец. γραμμή – риска, обрис, межа) елементарна одиниця граматичного значення.  Словник іншомовних слів Мельничука