гранатовий
ГРАНА́ТОВИЙ¹, а, е.
1. Прикм. до грана́т¹.
Гранатові дерева у цвіту схожі були на розкладені по горі вогнища (П. Панч);
Кілька гранатових крапель упало на коштовну скатерть (А. Шиян);
// Вигот. з гранатів або з додаванням гранатів.
Людмила .. ставить йому у вазон на тумбочці свіжі квіти, поправляє йому простирадла, лишає мандарини, банани та гранатовий сік (А. Кокотюха);
// Який складається з гранатів (у 1 знач.).
В долинах між гір рясні сади й виноградники, гранатові й горіхові гаї (П. Загребельний).
2. діал. Кольору граната (див. грана́т¹ 3); темно-червоний із синім відтінком.
Гранатові жупани й свити, підперезані бучацькими поясами.., чоботи з підківками – це поморянські міщани добули зі скринь старосвітську ношу своїх предків (Б. Лепкий);
І бачить сам себе у білому жупані, А зверху на йому гранатовий кунтуш (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
3. у знач. ім. грана́тові, вих, мн. Родина плодових і декоративних рослин порядку миртових.
Гранатові є субтропічними рослинами, їх вирощують з давніх часів (із журн.).
ГРАНА́ТОВИЙ², а, е.
Прикм. до грана́т².
Як початкову стадію утворення гранатових гранулітів можна розглядати появу гранату (облямівки навколо темноколірних мінералів) в основних кристалосланцях Побужжя (з наук. літ.);
Специфічну форму мали пантікапейські персні з випуклими гранатовими вставками (з навч. літ.);
// Зробл. з гранату, прикрашений гранатами.
Окунь перекинувся гранатовим перснем у золотій оправі (з казки);
Желтков був активніший у своєму почутті: він писав своїй богині листи, надіслав навіть на подарунок гранатовий браслет (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)