гранатомет

ГРАНАТОМЕ́Т, а, ч.

Вогнепальна зброя близького бою для стрільби гранатами (див. грана́та¹ 1).

Німці засипували [засипали] обложених .. гранатами з гранатометів (У. Самчук);

Підтримку атаки механізованих підрозділів гранатометний підрозділ здійснює вогнем гранатометів і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гранатомет — гранатоме́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гранатомет — -а, ч. Вогнепальна зброя близького бою для стрільби гранатами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранатомет — ГРАНАТОМЕ́Т, а, ч. Вогнепальна зброя близького бою для стрільби гранатами.  Словник української мови в 11 томах