гранатометання

ГРАНАТОМЕТА́ННЯ, я, с.

Метання гранат (див. грана́та¹).

Вони добре зарекомендували себе у Тсоавіахімі, у винищувальних батальйонах, пройшли навчання з стрільби, гранатометання, з тактики партизанської боротьби в лісі (М. Шеремет);

Кращі стрілецькі команди продемонстрували штиковий бій, гранатометання, ведення вогню (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гранатометання — гранатомета́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гранатометання — -я, с. Кидання гранат рукою або стріляння гранатами із гранатомета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранатометання — ГРАНАТОМЕТА́ННЯ, я, с., військ., спорт. Метання гранат ( див. грана́та¹). Вони добре зарекомендували себе у Тсоавіахімі, у винищувальних батальйонах, пройшли навчання з стрільби, гранатометання, з тактики партизанської боротьби в лісі (Шер., Молоді месники, 1949, 9).  Словник української мови в 11 томах