гранатометання

ГРАНАТОМЕТА́ННЯ, я, с., військ., спорт. Метання гранат ( див. грана́та¹).

Вони добре зарекомендували себе у Тсоавіахімі, у винищувальних батальйонах, пройшли навчання з стрільби, гранатометання, з тактики партизанської боротьби в лісі (Шер., Молоді месники, 1949, 9).

Значення в інших словниках

1. гранатометання — гранатомета́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гранатометання — -я, с. Кидання гранат рукою або стріляння гранатами із гранатомета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранатометання — ГРАНАТОМЕТА́ННЯ, я, с. Метання гранат (див. грана́та¹). Вони добре зарекомендували себе у Тсоавіахімі, у винищувальних батальйонах, пройшли навчання з стрільби, гранатометання, з тактики партизанської боротьби в лісі (М.  Словник української мови у 20 томах