грохочений

ГРОХО́ЧЕНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до грохоти́ти.

Грохочений матеріал подають на верхнє сито (із журн.);

Грохочений гравій.

Значення в інших словниках

1. грохочений — грохо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови