грохочення

ГРОХО́ЧЕННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. грохоти́ти.

Руда піддається двостадійному дробленню, після чого спрямовується на промивку й контрольне грохочення (з наук.-техн. літ.);

До підготовчих операцій в схемах переробки вугілля зараховують операції дроблення і грохочення (із журн.).

Значення в інших словниках

1. грохочення — грохо́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. грохочення — Грохочение — screening, screen sizing — *Siebung, Sieben, Klassierung, Siebklassierung — процес розділення сипучого матеріалу за крупністю на просіювальних (просіюючих) поверхнях. За технологічним призначенням розрізняють...  Гірничий енциклопедичний словник