Словник української мови у 20 томах

гутник

ГУ́ТНИК, а, ч., заст.

Майстер, який виготовляв скляні вироби.

Він почав радитися з ученими інженерами та гутниками (І. Франко);

Старі гутники робили різноманітні скляні вироби. Це були чарки, кухлі, графини, глечики, баклажки, пляшки, барильця, мисочки і т. ін. (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гутник — Гу́тник: — робітник на скляному заводі (гуті) [14;V]  Словник з творів Івана Франка
  2. гутник — -а, ч., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гутник — ГУ́ТНИК, а, чол., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби. З музейних збірок та літературних джерел ми знаємо, що старі гутники робили різноманітні скляні вироби..  Словник української мови в 11 томах
  4. гутник — Гутник, -ка м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.  Словник української мови Грінченка