гутник
ГУ́ТНИК, а, чол., заст. Майстер, який виготовляв скляні вироби.
З музейних збірок та літературних джерел ми знаємо, що старі гутники робили різноманітні скляні вироби.. Це були чарки, кухлі, графини, глечики, баклажки, пляшки, барильця, мисочки, штофи, тикви, ведмедики (Народна творчість та етнографія, 5, 1964, 55).
Словник української мови (СУМ-11)