гіллястість
ГІЛЛЯ́СТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. гілля́стий.
Зовнішніми ознаками зимостійких сортів є особливості росту їх сіянців, зокрема гіллястість однорічного приросту (з наук. літ.);
Гіллястість – головна ознака, що зумовлює габітус рослини (з наук. літ.);
Обрізання молодих пагонів герані домашньої сприяє її гіллястості (з наук. літ.);
Груша Оксамит – сорт осіннього строку достигання, десертний. Дерево середньої сили росту з помірною гіллястістю (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Людська душа, як дерево гіллясте, Як дерево гіллясте при дорозі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)