Словник української мови у 20 томах

гіллястість

ГІЛЛЯ́СТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. гілля́стий.

Зовнішніми ознаками зимостійких сортів є особливості росту їх сіянців, зокрема гіллястість однорічного приросту (з наук. літ.);

Гіллястість – головна ознака, що зумовлює габітус рослини (з наук. літ.);

Обрізання молодих пагонів герані домашньої сприяє її гіллястості (з наук. літ.);

Груша Оксамит – сорт осіннього строку достигання, десертний. Дерево середньої сили росту з помірною гіллястістю (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Людська душа, як дерево гіллясте, Як дерево гіллясте при дорозі (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гіллястість — гілля́стість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гіллястість — -тості, ж. Наявність гілля (див. гілля) або гілок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіллястість — ГІЛЛЯ́СТІСТЬ, тості, ж. Наявність гілля ( див. гі́лля́) або гілок.  Словник української мови в 11 томах