гіллясторогий

ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е.

Який має гіллясті (у 2 знач.) роги.

Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (О. Гончар);

У великій світлій кімнаті на жовтому тлі стіни красувалися чудернацькі кривулясті скелі й такі ж кривулясті дерева, а між ними никали гіллясторогі антилопи і граційні газелі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. гіллясторогий — гіллясторо́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гіллясторогий — -а, -е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіллясторогий — ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги. Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (Гончар, Таврія.., 1957, 126).  Словник української мови в 11 томах