гіллясторогий

ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги.

Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (Гончар, Таврія.., 1957, 126).

Значення в інших словниках

1. гіллясторогий — гіллясторо́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гіллясторогий — -а, -е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіллясторогий — ГІЛЛЯСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має гіллясті (у 2 знач.) роги. Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (О.  Словник української мови у 20 томах