Словник української мови у 20 томах

гіллячитися

ГІЛЛЯ́ЧИТИСЯ, иться, недок., розм., рідко.

Викидати, розпускати гілки; гілкуватися.

Будяки ростуть, як в парнику. Який вилізає, який гіллячиться.., а який розкущився, потріскує коробочками (Б. Харчук);

За липами гіллячивсь бузок, а далі гущавінь світліла... (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гіллячитися — гілля́читися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови