гілонька

ГІ́ЛОНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до гі́лка.

Десь в саду пиляє пилка, пролетіла тихо бджілка, вітер гілоньку хитає (П. Тичина);

Радіє кожна гілонька, пташиная родинонька, Співає знову дітвора із кожного двора (із журн.);

Колюча гілонька хапає за рукава: Не рви ягідоньки, людино, будь ласкава! (із журн.);

Тихенько вітерець шумить, У лісі гілонька тремтить (з газ.).

Значення в інших словниках

1. гілонька — гі́лонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гілонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до гілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гілонька — див. гілка  Словник синонімів Вусика
4. гілонька — ГІ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гі́лка. Десь в саду пиляє пилка, пролетіла тихо бджілка, вітер гілоньку хитає (Тич., II, 1957, 229).  Словник української мови в 11 томах