гільберт
ГІ́ЛЬБЕРТ, а, ч., фіз.
Одиниця магніторушійної сили й різниці магнітних потенціалів.
Термін “гільберт” утворено від імені англійського фізика XVI ст. Вільяма Гільберта (з наук.-попул. літ.);
Спеціальне слово “гільберт” застосовують у фізиці, зокрема в теорії та практиці магнітних явищ (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)