гіменоміцети
ГІМЕНОМІЦЕ́ТИ, ів, мн., бот.
Гриби з відкритим спороносним шаром на плодових тілах.
Більшість гіменоміцетів – сапрофіти, деякі – паразити, переважно на деревах (з наук. літ.);
Відомо близько 90 видів гіменоміцетів із загниваючими плодовими тілами; вони здатні спричиняти первинні отруєння різної тяжкості (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)