гімназистка

ГІМНАЗИ́СТКА, и, ж.

Жін. до гімнази́ст.

– Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Леся Українка);

Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! (М. Куліш);

Вона розповіла Павлові, як ще гімназисткою знепритомніла в церкві, куди водили на свята жіночу й чоловічу гімназії (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гімназистка — гімнази́стка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гімназистка — -и. Жін. до гімназист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гімназистка — Гімнази́стка, -зи́стки, -стці; -зи́стки, -зи́сток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гімназистка — ГІМНАЗИ́СТКА, и, ж. Жін. до гімнази́ст. — Я таки часом шила. — На годинах «рукоділля», як була ще гімназисткою? — подражнила її знову сестра (Л. Укр., III, 1952, 746); Ірина Котровцева-Гай, гімназистка шостого класу, поспішала на вечірку (Донч., 1,1956, 391).  Словник української мови в 11 томах