гімназистик
ГІМНАЗИ́СТИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до гімнази́ст.
Інспектор якось пробирав одного малого учня, гімназистика, за якусь провину (Олена Пчілка);
І ось ти, маленький, соромливий гімназистик, з кутка фойє коло дверей до третіх місць віддалік вдивлявся в чорні каракулі й широкі криси під страусовим пером (Б. Антоненко-Давидович);
Біжать зі школи зігнуті гімназистики (У. Самчук);
Колись, він ще був тоді підлітком, гімназистиком, вчився у Петербурзькій гімназії і, звичайно, завжди нетерпляче чекав канікул, щоб їхати швидше додому в любий Грунець (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)