гіпертиреоз
ГІПЕРТИРЕО́З, у, ч., вет., мед.
Хворобливе підвищення активності функції щитоподібної залози.
Для лікування гіпертиреозу застосовують тиреостатичні препарати, що пригнічують секреторну активність щитовидної залози (з наук. літ.);
Гіпертиреоз спричиняє значне порушення серцевої діяльності (з наук.-попул. літ.);
Гіпертиреоз є досить поширеною ендокринною патологією у котів, яким понад десять років (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)