гіпоксія
ГІПОКСІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Знижений вміст кисню в організмі загалом або в окремих його органах і тканинах; кисневе голодування.
Вуглеводне голодування і гіпоксія інсулінозалежних тканин виникають при деяких формах цукрового діабету й інших розладах вуглеводного обміну (з наук. літ.);
Гіпоксія плода – не самостійне захворювання, а наслідок різних патологічних процесів у організмі матері, плода чи в плаценті (з навч. літ.);
Киснева терапія – досить дієвий засіб боротьби з гіпоксією (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)