гіпокінез

ГІПОКІНЕ́З, у, ч., вет., мед.

Обмеження об'єму і швидкості довільних рухів унаслідок захворювання м'язів або нервової системи.

Важливе значення мають гіпокінез і стаз харчового хімусу в антральному відділі шлунка (з наук. літ.);

Під час ішемії міокарда може бути виявлений локальний гіпокінез або акінез стінки лівого шлуночка (із журн.);

Дифузійний гіпокінез.

Значення в інших словниках

1. гіпокінез — гіпокіне́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіпокінез — -у, ч. Те саме, що гіподинамія.  Великий тлумачний словник сучасної мови