гіпоцентр
ГІПОЦЕ́НТР, у, ч., геол.
Центральна точка осередку землетрусу.
Від осередку землетрусу, який називають гіпоцентром, на всі боки розходяться пружні коливання – сейсмічні хвилі (з наук.-попул. літ.);
Глибина залягання гіпоцентру коливається від 0 до 700 кілометрів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)