гіренько
ГІРЕ́НЬКО.
Присл. до гіре́нький.
А дівчина сама зосталась, Сльозами гіренько заллялась (С. Руданський);
– Я, кумко Йванихо, робила Гіренько на грошики ті: Ні смачно я в'їла, ні впила, Дрижала не раз на слоті [сльоті] (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)