декортикація
ДЕКОРТИКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. техн. Механічне відокремлення лубу рослин від деревини без попереднього її вимочування.
Отримуваний при декортикації луб відрізняється від волокна звичайної обробки тим, що в ньому волокно не звільнене від пектинових та інших речовин (з наук.-попул. літ.).
2. вет., мед. Часткове або повне видалення кори великих півкуль головного мозку.
У вищих тварин при повній декортикації різко порушуються поведінкові реакції (з наук.-попул. літ.);
Часткова декортикація застосовується в експерименті для вивчення функцій кори великих півкуль (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)