Словник української мови у 20 томах

декрементний

ДЕКРЕМЕ́НТНИЙ, а, е, спец.

Стос. до декременту.

У пошкоджених клітинах всередині шлуночків серця виникає декрементний тип проведення, не притаманний нормально функціонуючій системі (з навч. літ.);

Суть методу полягає в одночасному проведенні інкрементного та декрементного перебору можливих варіантів кодової послідовності (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. декрементний — -а, -е. Прикм. до декремент.  Великий тлумачний словник сучасної мови