делікт
ДЕЛІ́КТ, у, ч., юр.
Незаконна дія; правопорушення.
Згідно з римським правом відповідальність за делікт наставала за наявності таких умов: дієздатність правопорушника, його вина, здійснення правопорушення (з наук.-попул. літ.);
Позбавлення батьківських прав як специфічна немайнова санкція за скоєння сімейно-правового делікту є винятковим заходом, який застосовується лише тоді, коли всі інші дії не дають позитивних результатів (з навч. літ.);
Міжнародний делікт;
Цивільний делікт.
Словник української мови (СУМ-20)