десуфіксація

ДЕСУФІКСА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.

Втрата звукосполученням функції суфікса внаслідок зміни твірної основи.

Стабілізуючу роль при формуванні прізвищевої системи Опілля відіграла десуфіксація, що викликала зниження продуктивності тих словотвірних моделей, за якими продовжували творитися живі посесивні деривати (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. десуфіксація — -ї, ж. Перетворення суфікса внаслідок перерозкладу твірної основи в звукосполучення.  Великий тлумачний словник сучасної мови