дзвонарський

ДЗВОНА́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до дзвона́р.

Дядьки, зібравшись біля крамниці, строїли над Климом всякі смішки, буцімто дзвонарське його уміння відзначав навіть приїжджий архієрей і обіцяв висвятити Клима на найвищу у світі дзвіницю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. дзвонарський — -а, -е. Стос. до дзвонаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дзвонарський — Дзвона́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дзвонарський — Дзвонарський, -а, -е Относящійся къ звонарю.  Словник української мови Грінченка