дзвінковий

ДЗВІНКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до дзвіно́к 1.

Сутулуватий службовець .. потупотів до дверей. Там потягнув за дерев'яний держачок, від якого бігла вгору дзвінкова дротина (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. дзвінковий — дзвінко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дзвінковий — -а, -е. Бубновий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзвінковий — див. голосний; дзвінкий  Словник синонімів Вусика
4. дзвінковий — Дзвінковий, -а, -е Бубновый.  Словник української мови Грінченка