дзвінкоголосо

ДЗВІНКОГОЛО́СО.

Присл. до дзвінкоголо́сий.

І знову завелася [Книшиха] дзвінкоголосо: – Ану – водорість! Цілюща водорість для всього! Смачна приправа для холодного й гарячого! Можна в чай! Можна в горілку! (В. Нестайко).