дзенькотання

ДЗЕНЬКОТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. дзенькота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Протягом дня сюди долинало звідусіль, а особливо з Подолу, чимало церковного дзеленчання й дзенькотання, бриніння й теленькання (із журн.);

Дзенькотання кавоварки.

Значення в інших словниках

1. дзенькотання — дзенькота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзенькотання — -я, с. Дія за знач. дзенькотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови