дзиґель

ДЗИ́ҐЕЛЬ, ґля, ч., розм.

Те саме, що стіле́ць.

Умеблювання кімнат теж було старинне: лави довкола стін, дзиґлі (Г. Хоткевич);

Він сидів з книгою в руках на різьбленому дзиґлі (П. Загребельний);

Твардовський умостив дрібне тіло на дзиґель, і його обличчя споважніло (Валерій Шевчук).