дзюбик

ДЗЮ́БИК, а, ч., рідко.

Те саме, що дзьо́бик.

Видно було .. набурмосену, роздуту квочку з виставленими з-під неї жовтими дзюбиками й голівками (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. дзюбик — -а, ч. Зменш. до дзюб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дзюбик — Дзюбик, -ка м. ум. отъ і. Дзюб.  Словник української мови Грінченка