1. Словник української мови у 20 томах

дзюбик

ДЗЮ́БИК, а, ч., рідко.

Те саме, що дзьо́бик.

Видно було .. набурмосену, роздуту квочку з виставленими з-під неї жовтими дзюбиками й голівками (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбик — -а, ч. Зменш. до дзюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзюбик — Дзюбик, -ка м. ум. отъ і. Дзюб. Словник української мови Грінченка