дзюбик

дзю́бик

-а, ч.

Зменш. до дзюб.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбик — ДЗЮ́БИК, а, ч., рідко. Те саме, що дзьо́бик. Видно було .. набурмосену, роздуту квочку з виставленими з-під неї жовтими дзюбиками й голівками (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  2. дзюбик — Дзюбик, -ка м. ум. отъ і. Дзюб. Словник української мови Грінченка