дзюбик

Дзюбик, -ка

м. ум. отъ і. Дзюб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбик — -а, ч. Зменш. до дзюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзюбик — ДЗЮ́БИК, а, ч., рідко. Те саме, що дзьо́бик. Видно було .. набурмосену, роздуту квочку з виставленими з-під неї жовтими дзюбиками й голівками (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах