дзіндзівер

ДЗІНДЗІ́ВЕР, у, ч.

Різновид рожі або мальви.

А. Кримський, коментуючи етнографічні особливості населення Звенигородщини, зауважує: “В городині, де є дівчата, повинен бути барвінок, щоб хлопці стелилися до дівчат, як барвінок. Дзіндзівер – для чарів. Дівчата купаються в дзіндзівері і приспівують ім'я того хлопця, за якого хочуть вийти” (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. дзіндзівер — Дзіндзі́вер, -ра, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. дзіндзівер — Дзіндзівер, -ру м. 1) раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка