дзінькання

ДЗІ́НЬКАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. дзі́нькати і звуки, утворювані цією дією.

Циборовський .. на вуздечку коневі почепив дзвіночок, сів у бричку і гайнув у Шабельники до преподобного Василія, звеселяючи себе подорожнім дзіньканням (Ю. Хорунжий).