дзінькати
ДЗІ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., рідко.
Те саме, що дзе́нькати.
Рябенькі ховрашки вилазили зі своїх нірок, ставали на задні лапки і дзінькали, перегукуючися на весь степ (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя).
Словник української мови (СУМ-20)