дизурія
ДИЗУРІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Розлад сечовипускання.
Дизурія виникає звичайно внаслідок утруднення виведення сечі з сечового міхура при здавлюванні сечовипускного каналу гематомою, пухлиною, збільшеною передміхуровою залозою, при закупорці каменем та ін. (з наук. літ.);
Найчастіше дизурія виявляється хронічною неповною затримкою сечі з характерною затримкою початку сечовипускання, необхідністю зусилля при сечовипусканні, при цьому сечовий міхур не випорожняється повністю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)