дикаїн
ДИКАЇ́Н, у, ч., фарм.
Лікувальний препарат, що має сильну місцеву знеболювальну дію.
Дикаїн застосовують у порошках і розчинах для поверхового знеболювання в офтальмологічній та отоларингологічній практиці (з наук. літ.);
Дикаїн виявляє сильну місцеву анестезувальну дію, значно більшу, ніж новокаїн і кокаїн, однак при цьому йому властива висока токсичність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)