дипольний

ДИПО́ЛЬНИЙ, а, е, фіз.

Стос. до диполя.

Дипольним магнітом у фізиці прискорювачів називають магнітний елемент, який створює однорідне магнітне поле (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. дипольний — дипо́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дипольний — -а, -е. Прикм. до диполь. Дипольний момент — величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. електричний) або магнітні властивості речовини (Д. м. магнітний).  Великий тлумачний словник сучасної мови