дипольний
ДИПО́ЛЬНИЙ, а, е, фіз.
Стос. до диполя.
Дипольним магнітом у фізиці прискорювачів називають магнітний елемент, який створює однорідне магнітне поле (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дипольний — дипо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- дипольний — -а, -е. Прикм. до диполь. Дипольний момент — величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. електричний) або магнітні властивості речовини (Д. м. магнітний). Великий тлумачний словник сучасної мови