1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дипольний

дипо́льний

-а, -е.

Прикм. до диполь.

Дипольний момент — величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. електричний) або магнітні властивості речовини (Д. м. магнітний).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипольний — дипо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дипольний — ДИПО́ЛЬНИЙ, а, е, фіз. Стос. до диполя. Дипольним магнітом у фізиці прискорювачів називають магнітний елемент, який створює однорідне магнітне поле (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах