дипольний
дипо́льний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дипольний — -а, -е. Прикм. до диполь. Дипольний момент — величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. електричний) або магнітні властивості речовини (Д. м. магнітний). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дипольний — ДИПО́ЛЬНИЙ, а, е, фіз. Стос. до диполя. Дипольним магнітом у фізиці прискорювачів називають магнітний елемент, який створює однорідне магнітне поле (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах